Що скуштувати та подивитися в іспанській провінції Теруель — гастрономічний та туристичний огляд
На сході Іспанії знаходиться провінція Теруель (ісп. Teruel), що входить в автономне товариство Арагон (це як наші області). Вся територія цього району — майже в 15 тисяч кв.км, трохи більша за нашу Івано-Франківську область. А ось живе там 136 260 людей — менше, ніж в одному Івано-Франківську. Але цій іспанській провінції є чим здивувати туристів.
Природа і наскельні малюнки
Багатьох туристів, які відвідали Іспанію, вразив заповідник Лос Пінарес де Родено (Paisaje Protegido de los Pinares de Rodeno). Назва в перекладі означає «сосновий ліс на червоних каменях». Візитна картка цього місця — поєднання сосен і рудих валунів химерної форми, кам'яних нагромаджень і високих крутих скель. А також саме в цьому заповіднику знаходиться найбільше в Європі «родовище» наскельних малюнків, зроблених 10 тисяч років тому.
Варто відвідати й тематичний парк розваг Dinopolis в місті Теруель. Його побудували на території, де дійсно знайшли кістки доісторичних ящерів. У Палеонтологічному музею парку є кілька сотень скелетів динозаврів, що добре збереглись. Там також є й атракціони. Наприклад, можна покататися на міні-поїзді «у часи Юрського періоду».
Про столицю провінції — місто-музей Теруель
Теруель це одне з найкрасивіших міст Іспанії, що стоїть на річці Гуадалавьяр. Багато будинків там побудовані в неповторному стилі — «мудехар» — унікальному поєднанні мусульманської та християнської архітектури. І безліч будівель Теруеля внесені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ось невеликий перелік локацій, що частіше за інших відвідують наші туристи:
Кафедральний собор Святої Марії (Catedral de Santa María de Teruel) був побудований в XII столітті в романському стилі, а в кінці XIII століття під керівництвом арабського архітектора Хусаффа був перебудований в стилі «мудехар».
Музей релігійного мистецтва (Мuseo de Arte Sacro de Teruel) у Палаці Єпископа. Тут зберігається багата колекція культових предметів, релігійних речей і унікальних прикрас періоду з XIII по XVI століття.
Акведук Теруеля XVI століття (Traída de las Aguas de Teruel), що спочатку будували для забезпечення міста водою. По місту встановили 14 водних джерел, до яких підвели 6,5 тисячі труб. При будівництві використовували 40 підземних арок, підземну шахту, довжина підземних галерей — майже кілометр.
Центральна площа Теруеля (Plaza Carlos Castel) ― Площа Бичка, що назвали в честь символу міста — бика, між рогами якого сяє зірка.
Будинок Торико (Casa El Torico) — кращий зразок стилю «модерн» в провінції. Він стоїть на головній площі Теруеля. Будівлю звели в 1912 році для заможної місцевої сім'ї Лопес. А іменем «Торико» будинок зобов'язаний назвою магазину тканин на першому поверсі.
Окремо варто відзначити церкву Сан-Педро (Iglesia de San Pedro), що розташована за головною площею Теруеля. Саме там зараз розташований «Мавзолей закоханих» з усипальнями Ісабель і Дієго. Трагічна історія кохання цієї пари стала місцевою легендою.
На початку XIII століття в місті жили хлопець і дівчина — Хуан Дієго де Марсилія (Juan Diego de Marcilla) і Ізабелла де Сегура (Isabel de Segura). Вони дружили з дитинства і мали побратися. Але саме в той момент, коли молоді люди подорослішали, сім'я Хуана збанкрутіла. Батько дівчини категорично відмовився видавати її за бідняка. Тоді юнак попросив п'ять років, щоб відновити своє фінансове становище і поїхав з Теруеля.
Хуан розбагатів, але не встиг повернутися вчасно — запізнився рівно на один день. Ізабеллу видали за іншого. Дівчина відмовилася зраджувати новому чоловікові, і іспанський Ромео помер від розриву серця. Ізабелла прийшла на його похорон у весільному вбранні, поцілувала коханого в труні й тут же впала замертво.
Цю історію жителі з розмахом розігрують щороку в середині лютого на «Весіллі Ізабелли». Для цього свята шиють історичні костюми, виготовляють декорації, вчать сценарії. Кожен охочий може отримати роль у цій виставі. Хоча б в масовці серед виноробів, тамплієрів, скотарів і торговців. А найпрестижнішою роллю вважається майстер володіння ласо, який легко ловить весільного бичка.
Поїздку в це місто можна запланувати й на інші свята:
В кінці червня — корида Ангельська Бакилья.
Перша половина липня — час традиційної фієсти з парадами, змаганнями, конкурсами, ходами вуличних оркестрів.
Вересень — фестиваль і ярмарок знаменитого Теруельського хамону.
Гастрономічне задоволення — арагонська кухня
У провінції Теруель популярна саме арагонська кухня. Приїхати до Іспанії й не спробувати хоча б одну з традиційних страв — просто злочин. Ось невеликий перелік найпопулярніших страв у цьому регіоні Іспанії:
Страва з молочного баранчика тернаско (ternasco). Ця баранина отримала відзнаку D.O. (Denominación de Origen).
Курка (рollo al chilindrón), тушковану з луком, помідорами й червоним перцем.
Свиняча ковбаса лонганіса (longaniza)
Тапас зі свининою, хамоном, смаженими у фритюрі овочами, соліннями.
Мігас — свинячі ковбаски чорізо і бекон. Часто подають з виноградом.
Олівада — паштет з оливок.
Десерти: туррон на основі мигдалю, солодощі з каштанів, бісквітні тістечка Магдалени, косички з листкового тіста з мигдалем, волоським горіхом і родзинками (Trenzas de Almuvedar), булочки альмохабанас зі свіжим сиром (Almojábanas).
У провінціях Арагона також роблять вина чотирьох зареєстрованих найменувань за походженням (Denominacion de Origen): Карінине (Cariñena), Кампо де Борха (Campo de Borja), Каталайюд (Catalayud) і Сомонтано (Somontano), а також ігристе вино — Кава (DO de Cava). У провінції Уеска роблять горілку, настояну на вишні й кориці (Aguardiente de Colungo). Ці напої можна привезти додому як подарунки друзям.
Овечий, козячий і інші сири
У провінції Теруель роблять і різноманітні сири, що варто скуштувати. А ще краще — з'їздити на екскурсію з дегустацією в одну з сироварень.
Наприклад, в район Сьєрра-де-Альбаррасіна. Там роблять овечий сир, що витримують від 4 до 16 місяців. У рік одна сироварня виготовляє близько 80 тонн сиру. Більш ніж половину сирів поставляють в Англію, Голландію, Японію. Багато сортів містять добавки, наприклад, трюфель або розмарин.
На сувенір можна купити сирне «сердечко», що в арагонців заведено дарувати гостям, які прийшли на весілля. І тут не обійшлося без закоханих з Теруеля.
Плантації чорного трюфеля
Ще один з місцевих делікатесів і джерело доходу провінції — чорний трюфель (наукова назва Tuber Melanosporum). Вартість 1 кг може доходити до €6000 (195 050 грн). З ним готують різноманітні страви, сири, ковбаси, качину печінку. На трюфелі настоюють бренді або оливкову олію, з екстрактом гриба випускають креми й шампуні. Туристам можуть організувати «полювання» на чорний трюфель разом з собаками.
А в Теруелі на території в 6 000 гектарів знаходиться одна з найбільших плантацій цього гриба в Європі. Близько 500 людей в провінції зайняті в «трюфельному секторі економіки», з них 80% живуть в муніципалітеті Сарріон.
Унікальний хамон — візитна картка Теруеля
У березні 1997 року Європейський союз включив Теруельський хамон в список європейських продуктів виняткової якості. Цей делікатес першим в Іспанії отримав вищий знак якості D.O. (Denominacion de Origen або гарантія походження).
Смак та якість хамону на пряму залежить від породи свиней, з яких його виготовляють. Для хамону де Теруель обирають спеціальну породу — ландрас. Тварина по материнській лінії — біла свиня, а по батьківській лінії — дюрок, порода, яка наполовину іберійська. Так у провінції й отримали унікальний смак хамону — він втілює найкращі нотки смаку від м'яса двох видів свиней.
В цілому, ключову роль при виготовленні хамону грають три чинники: вага свинячого окосту, морська сіль і температура близько 3 С⁰. А хамон в Теруелі роблять на висоті понад 800 метрів над рівнем моря. Там сама природа допомагає створювати приголомшливий хамон завдяки сильним вітрам і перепаду температур.
Весь процес створення цього делікатесу повторює цикл зміни пір року, починаючи з зими. Раніше селяни забивали свиней по осені, засолювали окіст, а далі за справу бралася природа. Згодом, свиней стали забивати тільки заздалегідь вигодовуючи жолудями. Саме така їжа впливає на смак м'яса.
На виробництві свинячі ноги спочатку кладуть в холодне приміщення, де їх засипають великою кількістю солі. Майбутній хамон засолюють 10-15 днів — з розрахунку один день на кілограм. Вниз кладуть свинячі ноги побільше, зверху — трохи менше.
Потім з окосту змивають зайву сіль і вішають на просушку в прохолодне приміщення. По мірі висихання, хамон переміщують в зали з більш високою температурою. Там з хамону виходить зайва волога і жир. Окіст втрачає близько 35% початкової вологи. І на фіналі — майбутній хамон перевозять в спеціальні приміщення, що називають по-старому «бодега», тобто підвал. Там і відбувається остаточне дозрівання — близько одного, двох і більше років.
Готовність хамону підтверджують експерти. Вони тонкою довгою голкою, зробленою за традицією з кістки корови або коня, роблять проколи та вдихають аромат. Звичайно, це досить суб'єктивна оцінка. Але в іспанських ресторанах або спеціальних магазинах окіст провисить ще років зо два, і там точно дозріє. Правда, рідко який з хамонів «зависне» так надовго — попит є завжди.
Хамон можна привезти з собою як гастрономічний сувенір і зберігати до року в домашніх умовах. Але його потрібно тримати якомога далі від працюючої батареї, пічки й інших джерел тепла. А нарізати окіст краще на спеціальній підставці — хамонері.
Після закінчення нарізки рекомендують обгорнути решту свинячої ноги бавовняною тканиною і прибрати її в прохолодне місце, але ні в якому разі не в холодильник. Якщо дуже сильно охолодити хамон, він може втратити свій неповторний смак, за який його цінують мільйони шанувальників у всьому світі
Звичайно, набагато простіше замовити іспанський хамон або нарізку в інтернет-магазині spanishfoods.com.ua. Там же можна знайти й інші аксесуари для цього делікатесу: спеціальні сумки для окосту, ножі, точила і різноманітні хамонери.
Тож подорожуйте вражаючою провінцією Теруель, а хамон та інші делікатеси з Іспанії радимо замовляти вдома. Тут є кому подбати про широкий асортимент та доставку.
